Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за звітний період, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (надалі- МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (надалі-МСБО) та Тлумачення (надалі-КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції офіційно оприлюдненій на 31 грудня 2025 року на веб-сайті Міністерства фінансів України(https://mof.gov.ua/uk/translation_of_international_financial_reporting_standards_2025_to_be_completed-827). При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов’язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Товариства застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність: подає достовірно фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки Товариства; відображає економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму; є нейтральною, тобто вільною від упереджень; є повною в усіх суттєвих аспектах. Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку: вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов’язані з ними питання; визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов’язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності. Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практиці. Так у процесі застосування облікової політики Товариства при визначенні сум, визнаних у фінансовій звітності, керівництво використовувало судження і оціночні значення, найбільш суттєві з яких представлені нижче.

Витрати - це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Мета встановлення вимог щодо зменшення корисності полягає у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за всіма фінансовими інструментами що оцінюються за амортизованою вартістю, за якими відбулося значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання з урахуванням усієї обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, включаючи прогнозну інформацію, шляхом визнання резерву під збитки для очікуваних кредитних збитків.

Розмір винагороди договірний

Фінансова звітність Товариства затверджена до випуску керівником Товариства 27 лютого 2026 року. Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Станом на 31.12.2025 року на депозитарному рахунку Товариства зберігаються цінні папери, які обліковуються у складі інвестицій, доступних для продажу, у сумі 22 422 тис. грн. Відповідно до облікової політики Товариства періодичність переоцінки фінансових інвестицій встановлена щонайменше один раз на рік при підготовці проміжної або річної фінансової звітності. Переоцінка цінних паперів станом на 31.12.2025 року не проводилась, оскільки за фінансовими інструментами постійно проводяться активні операції з купівлі\продажу, що є передумовою постійного оновлення облікової вартості до ринкової ціни.

Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірного подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Товариства на 31.12.2025 року є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 31 грудня 2024 року, що офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України. Дана фінансова звітність складена за період, що почався 01 січня 2025 року і завершився 31 грудня 2025 р., підготовлена відповідно до МСФЗ. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 01 січня 2025 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. Валютою подання звітності є національна валюта України – гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч. Звіти представленні по формі затвердженій національними П(с)БО у відповідності до ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає від керівництва Товариства надання оцінок та припущень, що впливають на наведені в звітності суми активів та зобов’язань Товариства, розкриття умовних активів та зобов’язань станом на звітну дату і наведені у звітності суми доходів і витрат за звітний період. Фактичні результати можуть несуттєво відрізнятися від таких оцінок. При застосуванні облікової політики керівництво Товариства застосовувало власний розсуд та власні судження, що наведені нижче. Основоположними допущеннями при підготовці фінансових звітів Товариства відповідно до МСБО 1 є принцип нарахування та безперервність діяльності.

Облік грошових коштів та їх еквівалентів регламентується МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» (МСБО 7). Актив є грошовими коштами чи еквівалентами грошових коштів (як визначено у МСБО 7), якщо немає обмежень щодо обміну чи використання цього активу для погашення зобов'язання принаймні протягом трьох місяців після звітного періоду. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою вартістю, бо завжди є ризик неповернення або затримки. Грошові кошти на 31.12.2025 представлені коштами на рахунках в банку. Кошти в касі Товариства відсутні. Залишки грошових коштів на рахунках на 31.12.2025 р. становлять 8 181 тис.грн. Облік грошових коштів і розрахунків грошовими коштами здійснюється згідно чинного законодавства стосовно касових операцій в готівковій формі та розрахункових операцій в безготівковій формі.

Звіт грошових коштів за 2025 рік складено за прямим методом, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів. У звіті відображено рух грошових коштів від операційної та не операційної (інвестиційної та фінансової) діяльності. Грошових коштів, які є в наявності і які недоступні для використання, Компанія не має.

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ. Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Зобов'язання - існуюче зобов'язання Товариства, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів Товариства, котрі втілюють у собі економічні вигоди.

Чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу.

Кредитний ризик – це ризик того, що Товариство понесе фінансові збитки, оскільки контрагенти не виконають свої зобов'язання за фінансовими інструментами або договорами. Кредитний ризик притаманний таким інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, ОВДП та дебіторська заборгованість. Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Товариства є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовується доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Товариство контролює на постійній основі стан дебіторської заборгованості та, у разі необхідності, створює резерви під очікувані кредитні збитки згідно положень Облікової політики.

Первісна оцінка боргових цінних паперів як фінансових активів здійснюється за справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка боргових цінних паперів здійснюється за справедливою вартістю.Справедлива вартість боргового цінного паперу оцінюється за мінімальним серед організаторів торгів, на яких обертається такий цінний папір, офіційним біржовим курсом на дату оцінки (1-й рівень ієрархії), який відповідає визначенню згідно п. 76 МСФЗ 13 «Справедлива вартість»: «Вхідні дані 1-го рівня це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки».Справедлива вартість боргового цінного паперу, щодо якого організатори торгів не встановили біржовий курс, визначається як справедлива вартість, що встановлюється НБУ на дату оцінки (1-й рівень ієрархії).Справедлива вартість боргового цінного паперу, що не може бути визначена за 1-м рівнем ієрархії, оцінюється за 2-м ієрархії (що не мають котирувань, не активний ринок, але спостережувані) на підставі наданих аналітичних пояснень /роз'яснень фахівців.

Компанія визнає короткострокові виплати працівникам (заробітну плату) як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток – під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних. Компанія здійснює виплати працівникам, при їх звільненні. Виплати при звільненні не забезпечують майбутніх економічних вигід і негайно визнаються як витрати. Відповідно до українського законодавства, Компанія утримує соціальні внески із заробітної плати працівників. Поточні внески розраховуються як процентні відрахування із поточних нарахувань заробітної плати у періоді, в якому були надані працівниками послуги.

Відповідно до МСФЗ 8 операційний сегмент – це компонент суб’єкта господарювання: - Який займається економічною діяльністю, від якої він може заробляти доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, що пов’язані з операціями з іншими компонентами того самого суб’єкта господарювання); - Операційні результати якого регулярно переглядаються вищим керівництвом з операційної діяльності суб’єкта господарювання для прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегменти, та оцінювання результатів його діяльності ; - Про який доступна дискретна фінансова інформація. Товариство займається реалізацією послуг тільки на території України, тому географічні сегменти не виділяються. У разі розширення масштабу діяльності Товариства та при появі нових видів діяльності Товариство буде надавати фінансову звітність у відповідності з МСБЗ 8” Звітність за сегментами“.

На думку керівництва, у Товаристві відсутні події після дати балансу до затвердження фінансової звітності, які мали б суттєвий вплив на показники фінансової звітності Товариства та економічні рішення користувачів (відповідно до МСБО 10 «Події після звітного періоду»).

Розкрито у примітці 800200

Розкрито у примітці 800200

При оцінці за справедливою вартістю Товариство використовує встановлені МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» такі рівні ієрархії справедливої вартості відповідно до вимог: 1 рівень ієрархії – це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки. та спостережувані; 2 рівень ієрархії – це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для активу чи зобов’язання, прямо або опосередковано; 3 рівень ієрархії – це вхідні дані для активу чи зобов’язання, яких немає у відкритому доступі. Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у Звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Справедлива вартість фінансових інструментів, що обертаються на організованих ринках, оцінюється за мінімальним серед організаторів торгів офіційним біржовим курсом, що склався на дату оцінки (1-й рівень ієрархії). Справедлива вартість інструменту капіталу, щодо якого не встановлений біржовий курс, може оцінюватися за вартістю, встановленою незалежним оцінювачем, якщо актуальність такої оцінки не гірша за 30 календарних днів (2-й рівень ієрархії). Справедлива вартість боргового цінного паперу оцінюється за мінімальним серед організаторів торгів, на яких обертається такий цінний папір, офіційним біржовим курсом на дату оцінки (1-й рівень ієрархії), який відповідає визначенню згідно п. 76 МСФЗ 13 «Справедлива вартість»: «Вхідні дані 1-го рівня – це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки». Справедлива вартість боргового цінного паперу, щодо якого організатори торгів не встановили біржовий курс, визначається як справедлива вартість, що встановлюється НБУ на дату оцінки (1-й рівень ієрархії). НБУ визначає справедливу вартість боргових цінних паперів за методикою, яка викладена у "Порядок оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів, що перебувають у власності Національного банку України або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань". Методика відповідає вимогам Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 “Оцінка справедливої вартості”. Основою даної методики є побудова кривих безкупонної дохідності за групами боргових цінних паперів: графічна інтерпретація дохідності однорідних безкупонних боргових цінних паперів з різними періодами до погашення. Базові криві безкупонної дохідності будуються Національним банком за державними облігаціями. Справедлива вартість боргового цінного паперу, що не може бути визначена за 1-м рівнем ієрархії, оцінюється за 2-м ієрархії (що не мають котирувань, не активний ринок, але спостережувані) на підставі наданих аналітичних пояснень /роз’яснень фахівців.

Розкрито у примітці 822390

Розкрито у примітці 822390

Розкрито у примітці 822390

Фінансовий ризик діяльності фірми звичайно виміряється відношенням позикових засобів до власного: чим вище це відношення, тим більше підприємство залежить від кредиторів, тим серйозніше і фінансовий ризик, оскільки чи обмеження припинення кредитування, жорсткість умов кредиту волоче звичайно труднощі і навіть зупинка виробництва через відсутність сировини, матеріалів і т.п. Для ринку цінних паперів ризикованість - властивість майже будь-якої угоди в зв'язку з тим, що ефективність угоди не цілком відома в момент її висновку. Деяке виключення складають державні процентні папери. В обов'язку фінансового менеджера входить забезпечення зниження усіх видів ризику, а не тільки фінансового, оскільки між різними сферами діяльності підприємства не існує чітких границь. Ризик і доход у фінансовому менеджменті розглядаються як дві взаємозалежні категорії. Вони можуть бути асоційовані як з яким-небудь окремим видом активів, так і з їх комбінацією. Товариство піддається потенційним інвестиційним ризикам, ризикам, пов’язаним з несплатою покупцями вартості активів, також несучи збитки від фінансових активів, фінансових зобов'язань у результаті змін процентних ставок, і ціни фінансових інструментів. При здійсненні інвестиційної діяльності Товариство опирається на затверджену процедуру інвестування, що регулює численні питання, пов'язані з контролем і мінімізацією інвестиційних ризиків. Товариство також управляє ринковими ризиками при здійсненні основної діяльності з постачанні активів. Товариство застосовує метод отримання 100% передплати за реалізовані активи, що унеможливлює або зменшує ризик несплати покупця за отриману продукцію.

Розкрито у примітці 800200

Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за звітний період, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (надалі- МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (надалі-МСБО) та Тлумачення (надалі-КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції офіційно оприлюдненій на 31 грудня 2025 року на веб-сайті Міністерства фінансів України(https://mof.gov.ua/uk/translation_of_international_financial_reporting_standards_2025_to_be_completed-827). При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

При складанні фінансової звітності за 2025 рік робиться припущення про можливість безперервної діяльності Товариства. Управлінський персонал не має інформації щодо суттєвих невизначеностей, що можуть бути пов’язані з подіями або умовами, що можуть спричинити значний сумнів щодо здатності Товариства продовжувати свою діяльність на безперервній основі щонайменше на 12 місяців, тобто до кінця 2026 року. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.

Станом на звітну дату відсутні видимі ознаки того, що вартість активів зменшилась більше, ніж очікувалось внаслідок часу їх використання та відповідно сума очікуваного відшкодування не зазнала суттєвих змін.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді. Товариство є платником податку на прибуток на загальний підставах. Витрати з податку на прибуток визначаються та відображаються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО12. Податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінансового результату (прибутку чи збитку). В Податковому обліку податок на прибуток обчислюється враховуючи різниці, передбачені ПКУ. Поточна ставка податку на прибуток у 2025 році складає 25% В податковому обліку Товариство застосовує різниці, які коригують фінансовий результат. У 2025 році в Товариства не виникали відстрочені податкові активи чи відстрочені податкові зобов’язання та відсутні тимчасові різниці.

Чисельність штатних працівників Товариства на 31.12.2025 р становить 16 осіб.

Відповідальними за фінансово–господарську діяльність Товариства в звітному періоді були: - Директор - Кореньков Є.В., - Головний бухгалтер - Стефанішин Р.Я.

Запаси оцінюються за найменшою з двох величин: вартістю придбання і чистою вартістю реалізації.Оцінка вибуття запасів проводиться за методом FIFO, яка визначається за формулою – «перше надходження – перший видаток».

Зареєстрованний розмір статутного капіталу Товариства становить 7 500 тис. грн., сплачено повністю. У продовж звітного періоду зміни у розмірі статутного капіталу не відбувалися.

Облік оренди регламентується МСФЗ 16 «Оренда», який встановлює принципи визнання, оцінки, подання оренди та розкриття інформації про неї для забезпечення надання Товариством, яке може виступати орендарем та/або орендодавцем, доречної інформації у такий спосіб, щоб ці операції були подані достовірно. Застосовуючи цей стандарт, Товариство бере до уваги всі умови та терміни договорів та всі відповідні факти й обставини.

Ризик ліквідності – ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов’язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозовані потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик і відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок і валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв’язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти. У зв’язку в відсутністю у Товариства активів, яким притаманний ринковий ризик, ринкового ризику відсутній.

Згідно п. 32 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» Товариство не згортає активи та зобов’язання або дохід і витрати, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ.

Управління капіталом – це система принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимальним його формуванням з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у господарській діяльності Товариства. За для цього Товариство здійснює управління капіталом, яке передбачає вплив на його обсяг і структуру, а також джерела формування з метою підвищення ефективності його використання. Механізм управління капіталом Товариства передбачає: чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу ефективності використання усіх видів капіталу; розроблення напрямків оптимізації процесу управління капіталом, а також їх аналізу і впровадження; розроблення загальної стратегії управління капіталом; використання у процесі управління економічних методів і моделей, зокрема під час аналізу і планування; орієнтацію на використання внутрішніх важелів впливу на процес управління капіталом. Враховуючи зовнішні вимоги до величини та структури капіталу, Товариство здійснює управління капіталом таким чином, щоб підтримувати капітал на рівні, достатньому для задоволення операційних і стратегічних потреб Товариства, а також для підтримки встановленого законодавством розміру власного капіталу на рівні не меншому ніж 7 500 тис. гривень.

До інших поточних активах відносяться - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Інші поточні зобов'язання - це зобовязання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До інших операційних витратам відносять витрати операційної діяльності, які не є адміністративними витратами та витратами на збут і не включаються до собівартості реалізації продукції (робіт, послуг)

“Інші операційні доходи” звіту про фінансові результати призначений для відображення суми інших доходів від операційної діяльності підприємства (крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)), а саме: доходу від операційної оренди активів; доходу від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доходу від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках; доходу від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; доходу від списання кредиторської заборгованості, одержаних штрафів, пені, неустойки тощо.

Інформація розкрита у примітці 310 000

Інформація розкрита у примітці 827000

Згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) бізнес-моделі Товариства для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних (договірних) грошових потоків фінансового активу. Товариство здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли він змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Товариство класифікує всі фінансові зобов'язання як такі, що у подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, користуючись методом ефективного відсотка, за винятком таких (п.4.2.1 МСФЗ 9): а) фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Такі зобов'язання, в тому числі похідні фінансові інструменти, які є зобов'язаннями, у подальшому оцінюються за справедливою вартістю; б) фінансові зобов'язання, що виникають, коли передача фінансового активу не відповідає критеріям для припинення визнання або коли застосовується підхід подальшої участі; в) договорів фінансової гарантії; г) зобов'язання надати позику за відсотковою ставкою, нижчою ніж ринкова. Товариство не проводить перекласифікації жодних фінансових зобов'язань

Згідно з існуючими критеріями визначення пов'язаних сторін, пов'язані сторони Товариства розділяються на такі категорії: а) Вищий управлінський персонал; б) Компанії, у яких спільний ключовий управлінський персонал; в) Компанії, в яких власники Товариства мають частку в статутному капіталі; г) Компанії, нал діяльністю яких власники Товариства мають суттєвий контроль; д) Прямі власники та власники з істотною участю.

Торговельна кредиторська заборгованість визнаєтьтоді, коли Товариство стає стороною договору і якщо ця заборгованість становить безумовний юридично закріплений обов’язок сплатити грошові кошти.

Торговельна дебіторська заборгованність – це заборгованість покупців за здійснені Товариством постачання товарів, робіт, послуг, яка виникає у зв'язку з визнанням доходу; інша дебіторська заборгованність – це заборгованість постачальників за перераховані їм аванси, заборгованість бюджету тощо, яка відноситься на витрати майбутніх періодів.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БТС БРОКЕР"

Україна

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070, Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070, Україна

відсутні

Товариство здійснює діяльність з посередництва за договорами по цінних паперах або товарах, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), іншу допоміжну діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення та депозитарну діяльність.

Ця окрема фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Товариства є Міжнародні стандарти фінансової звітності, які включають Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 01 січня 2025 року, що офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України. Згідно чинного законодавства Товариство складає звітність за МСФЗ. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Відхілення відсутні

Відхілення відсутні

Відхілення відсутні

Корегування відсутні

Фінансова звітність Товариства, підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов’язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не змогло продовжити подальше здійснення фінансово–господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності. Про такі коригування буде повідомлено, якщо вони стануть відомі та зможуть бути оцінені. Керівництво Товариства не володіє інформацією про намір ліквідувати Товариство, чи припинити діяльність та не має реальної альтернативи таким заходам. Оцінюючи доречність припущення про безперервність, управлінський персонал бере до уваги всю наявну інформацію щодо майбутнього – щонайменше на 12 місяців з кінця звітного періоду, але не обмежуючись цим періодом. Ознаки наявності умов або подій, що викликають сумніви в здатності Товариства продовжувати свою діяльність безперервно, відсутні. Хоча управлінський персонал вважає, що він вживає належні заходи на підтримку стабільної діяльності Товариства, необхідні за існуючих обставин, подальша нестабільність умов здійснення діяльності може спричинити негативний вплив на результати діяльності та фінансовий стан Товариства, характер та наслідки якого на поточний момент визначити неможливо. Ця фінансова звітність відображає поточну оцінку управлінського персоналу щодо впливу умов здійснення діяльності в Україні на операційну діяльність та фінансовий стан Товариства. Майбутні умови здійснення діяльності можуть відрізнятися від оцінки управлінського персоналу.

перекласифікації та змін у поданні не відбувалось

такі активи/зобов'язання відсутні

Управління капіталом – це система принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимальним його формуванням з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у господарській діяльності Товариства. За для цього Товариство здійснює управління капіталом, яке передбачає вплив на його обсяг і структуру, а також джерела формування з метою підвищення ефективності його використання. Механізм управління капіталом Товариства передбачає: чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу ефективності використання усіх видів капіталу; розроблення напрямків оптимізації процесу управління капіталом, а також їх аналізу і впровадження; розроблення загальної стратегії управління капіталом; використання у процесі управління економічних методів і моделей, зокрема під час аналізу і планування; орієнтацію на використання внутрішніх важелів впливу на процес управління капіталом. Враховуючи зовнішні вимоги до величини та структури капіталу, Товариство здійснює управління капіталом таким чином, щоб підтримувати капітал на рівні, достатньому для задоволення операційних і стратегічних потреб Товариства, а також для підтримки встановленого законодавством розміру власного капіталу на рівні не меншому ніж 7 500 тис. гривень.

Розмір статутного капіталу Товариства становить 7 500 000 (Сім мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок. Станом на 31.12.2025 року статутний капітал сплачений в повному обсязі грошовими коштами. Власний капітал Товариства становить на 01.01.2025р. – 14 648 тис.грн., станом на 31.12.2025р. – 18 939 тис.грн., за 2025р. збільшився на 4 291 тис.грн. Структура власного капіталу на 31.12.2025 року: Зареєстрований (пайовий) капітал: 7 500 тис.грн.; Нерозподілений прибуток: 11 439 тис.грн.

Керівництво Товариства може коригувати свою систему управління капіталом з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку. Це досягається за допомогою ефективного управління капіталом, постійного контролю за структурою капіталу, а також плануванням довгострокових інвестицій. Товариство здійснює управління капіталом з метою досягнення таких основних цілей: - постійного економічного зростання, яке забезпечує дохід для інвесторів Товариства та виплати іншим зацікавленим сторонам; - забезпечує розмір власного капіталу на рівні встановлених законодавством. - дотримується такої структуру капіталу, яка забезпечує виконання пруденційних нормативів на рівні встановлених законодавством - запобігання та мінімізація впливу ризиків на діяльність Товариства Керівництво Товариства здійснює огляд структури капіталу на щорічній основі. При цьому керівництво аналізує вартість капіталу, структуру та притаманні його складовим ризики. На основі отриманих висновків Товариство може здійснювати регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу, виплати доходу, зміни структури капіталу.

Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ. Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Зміни до МСФЗ, що набрали чинності з 01.01.2025. Зміни, що вносяться до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі - МСБО 21) - "Неможливість обміну". Зміни стосуються визначення наявної можливості обміну валюти на іншу валюту. МСБО 21 надає уточнення щодо визначення, коли для валюти "наявна можливість обміну (еxchangeable)", і передбачає, що суб'єкт господарювання оцінює, чи є можливість обміну валюти на іншу валюту: (а) на дату оцінки; та (б) з визначеною метою. Також установлюється, як визначити валютний курс "спот", якщо для валюти немає можливості обміну, та як розкрити це у фінансовій звітності, зокрема МСБО 21 передбачає розкриття інформації про:(а) характер і фінансові впливи неможливості обміну валюти на іншу валюту;(б) валютний курс (валютні курси) "спот", що використовуються;(в) процес оцінки; та(г) ризики, на які субʼєкт господарювання наражається через неможливість обміну валюти на іншу валюту. Зміни до МСФЗ, що набирають чинності з 01.01.2026 (більш раннє застосування дозволяється). Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" (далі - МСФЗ 7) та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі - МСФЗ 9) - "Зміни до Класифікації та оцінки фінансових інструментів". Унесені зміни уточнюють класифікацію та оцінку фінансових інструментів, включаючи вимоги до розкриття інформації, та стосуються вимог щодо припинення визнання фінансових інструментів під час здійснення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями за допомогою системи електронних платежів; оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов'язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Також змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і витрат.Зокрема, внесено зміни до МСФЗ 1 для забезпечення їх відповідності вимогам МСФЗ 9, додано перехресні посилання для підвищення зрозумілості МСФЗ 1. Такі зміни спрямовані на усунення потенційної плутанини, що виникала через невідповідність між формулюванням пункту Б6 у МСФЗ 1 та вимогами до обліку хеджування у МСФЗ 9.Зміни оновлюють формулювання щодо закритих вхідних даних та передбачають перехресне посилання на пункти МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" (далі - МСФЗ 13).

На думку керівництва, у Товаристві відсутні події після дати балансу до затвердження фінансової звітності, які мали б суттєвий вплив на показники фінансової звітності Товариства та економічні рішення користувачів (відповідно до МСБО 10 «Події після звітного періоду»).

2026-02-27

Згідно з існуючими критеріями визначення пов'язаних сторін, пов'язані сторони Товариства розділяються на такі категорії: а) Вищий управлінський персонал; б) Компанії, у яких спільний ключовий управлінський персонал; в) Компанії, в яких власники Товариства мають частку в статутному капіталі; г) Компанії, нал діяльністю яких власники Товариства мають суттєвий контроль; д) Прямі власники та власники з істотною участю.

На 31 грудня 2024 року пов’язаними особами Товариства є: - Кореньков Євген Володимирович, Учасник 25.10%, Директор; - Перевертун Андрій Олександрович, Учасник 25.10%; - Осипов Роман Євгенійович, Учасник 24.99%; - Сінілова Катерина Петрівна, Учасник 9.90%; - Палій Віктор Петрович, Учасник 9.68%; - Обуховський Ярослав Юрійович, Учасник 5.23%.

Операції з надання та повернення фінансової допомоги, надання депозитарних послуг

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом суттєвої вартості, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та первісна вартість від 6 000 грн. Основні засоби, що зазначаються як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) – це матеріальні об’єкти, які утримують для використання у процесі своєї діяльності або для адміністративних цілей; використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду; первісною вартістю до 6 000 грн. Відповідно до МСБО 16 «Основні засоби» об’єкти основних засобів Товариство обліковує за моделлю собівартості, а саме собівартість мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Товариство використовує модель оцінки – собівартість. Нарахування амортизації основних засобів здійснюється щомісячно прямолінійним методом. Амортизація нараховується у відповідності до груп основних засобів і терміну корисного використання за кожним об’єктом основних засобів до досягнення балансової вартості об’єкта нульового значення. При розрахунку амортизованої вартості ліквідаційна вартість ОЗ прирівнюється до нуля. Всі класи основних засобів обліковуються за моделлю історичної собівартості за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності (знецінення). Активів, класифікованих як утримуваних для продажу або груп вибуття не має. Основних засобів, переданих у заставу, або у забезпечення зобов’язань, у т.ч. третіх осіб, немає.

Основні засоби належать Товариству, обмеження щодо володіння, користування та розпорядження відсутні, ці активи в заставу не надані. Протягом 2025 року інвентаризація основних засобів проводилась станом на 31.12.2025 р.

Відображення фінансових інструментів у звітності регламентується МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли суб'єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо цього інструмента (п.3.1.1. МСФЗ 9). Товариство припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли (п. 3.2.4 МСФЗ 9): а) строк дії контрактних (договірних) прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або б) він передає фінансовий актив, і ця передача відповідає критеріям для припинення визнання. Товариство передає фінансовий актив тоді і лише тоді, коли він: а) передає контрактні (договірні) права на одержання грошових потоків фінансового активу; або б) зберігає контрактні (договірні) права на отримання грошових потоків фінансового активу, але бере на себе договірне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою, яка відповідає умовам. Товариство вилучає фінансове зобов'язання (або частину фінансового зобов'язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли його погашають, тобто коли зобов'язання, визначене у контракті, виконано, анульовано або строк його дії закінчується.

Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою операції.

До фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки у складі прибутку/збитку, Товариство відносить інвестиції в акції, облігації щодо яких має намір продати протягом операційного циклу. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Результати від зміни справедливої вартості цього фінансового активу визнаються через прибуток або збиток.

Класифікація фінансових активів Згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) бізнес-моделі Товариства для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних (договірних) грошових потоків фінансового активу. Товариство застосовує дві бізнес-моделі для управління фінансовими активами: - портфель інвестицій, управління яким він здійснює з метою отримання контрактних (договірних) грошових потоків, - портфель інвестицій Товариства, управління яким здійснюється з метою торгівлі для реалізації змін справедливої вартості. Товариство здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли він змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Класифікація фінансових зобов'язань Товариство класифікує всі фінансові зобов'язання як такі, що у подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, користуючись методом ефективного відсотка, за винятком таких (п.4.2.1 МСФЗ 9): а) фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Такі зобов'язання, в тому числі похідні фінансові інструменти, які є зобов'язаннями, у подальшому оцінюються за справедливою вартістю; б) фінансові зобов'язання, що виникають, коли передача фінансового активу не відповідає критеріям для припинення визнання або коли застосовується підхід подальшої участі; в) договорів фінансової гарантії; г) зобов'язання надати позику за відсотковою ставкою, нижчою ніж ринкова. Товариство не проводить перекласифікації жодних фінансових зобов'язань.

Товариство відносить до інших фінасових інструментів інвестиції в акції іноземних емітентів, ОВДП, ОЗДП, корпоративні облігації щодо яких має намір продати протягом операційного циклу, які оцінюються за справедливою вартістю

Відображення фінансових активів у звітності регламентується МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Товариство визнає фінансовий актив у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли суб'єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо цього інструмента (п.3.1.1. МСФЗ 9). Товариство припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли(п. 3.2.4 МСФЗ 9): а) строк дії контрактних (договірних) прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або б) він передає фінансовий актив, і ця передача відповідає критеріям для припинення визнання. Товариство передає фінансовий актив тоді і лише тоді, коли він: а) передає контрактні (договірні) права на одержання грошових потоків фінансового активу; або б) зберігає контрактні (договірні) права на отримання грошових потоків фінансового активу, але бере на себе договірне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою, яка відповідає умовам. Класифікація фінансових активів Згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) бізнес-моделі Товариства для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних (договірних) грошових потоків фінансового активу. Товариство здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли він змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Первісна оцінка фінансових активів Під час первісного визнання фінансового активу Товариство оцінює його за його справедливою вартістю плюс або мінус, у випадку фінансового активу що оцінюється не за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу. Подальша оцінка фінансових активів Після первісного визнання Товариство оцінює фінансовий актив: а) за амортизованою собівартістю; б) за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Фінансовий актив оцінюють за амортизованою собівартістю, якщо виконуються обидві такі умови: а) актив утримують в моделі бізнесу, мета якої - утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків; б) контрактні (договірні) умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. Товариство застосовує до фінансових активів, які оцінюються за амортизованою собівартістю вимоги щодо зменшення корисності (п.п.5.5. МСФЗ 9). Фінансовий актив оцінюють за справедливою вартістю, окрім випадків, коли його оцінюють за амортизованою собівартістю. Основою визначення справедливої вартості є припущення, що суб'єкт господарювання діє безперервно і не має ні наміру, ні потреби ліквідувати чи суттєво скоротити обсяг своєї діяльності або здійснювати операцію за несприятливих умов. До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції, паї (частки) господарських товариств, облігації внутрішньої державної позики, облігації підприємств, які Товариство утримує для продажу або є похідними інструментами. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість фінансових активів, що внесені до біржового списку організатора торгівлі, проводиться за офіційним біржовим курсом організатора торгівлі, оприлюдненим відповідно до вимог законодавства. Якщо фінансові активи мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього, За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію пролажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Якщо у Товариства є об'єктивні підстави вважати, що балансова вартість фінансового активу суттєво відрізняється від справедливої, то Товариство визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон'юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон'юнктурі фондового ринку. Справедлива вартість цінних паперів, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутньої економічної вигоди. Відповідно до облікової політики Товариства періодичність переоцінки фінансових інвестицій встановлена щонайменше один раз на рік при підготовці проміжної або річної фінансової звітності. Переоцінка цінних паперів станом на 31.12.2025 року не проводилась, оскільки за фінансовими інструментами постійно проводяться активні операції з купівлі\продажу, що є передумовою постійного оновлення облікової вартості до ринкової ціни.

Кредитний ризик щодо залишків коштів на поточних рахунках, відсотки за якими є ринковими, рівень рейтингу банку стабільний, передумови дефолту відсутні, є низький. Щодо фінансових активів в цінних паперах На даний час в Україні діють три рейтингові міжнародні компанії: «Fitch Ratings» (Fitch), “Standart & Poor’s (S&P), “Moody’s Investors Service” (Moody’s), які визначають кредитні рейтинги боргових зобов’язань України. За опублікованими даними на сайті “Standart & Poor’s (S&P) кредитний рейтинг боргових зобов’язань України є uaBB. Отже, кредитний ризик щодо цінних паперів, відсотки за якими є ринковими, рейтингова оцінка яких стабільна, передумови дефолту відсутні, є низький.

Опис рейтингових агентств, інформація яких використана. Державний реєстр уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР Standart & Poor’s (S&P)

На даний час в Україні діють три рейтингові міжнародні компанії: «Fitch Ratings» (Fitch), “Standart & Poor’s (S&P), “Moody’s Investors Service” (Moody’s), які визначають кредитні рейтинги боргових зобов’язань України. За опублікованими даними на сайті “Standart & Poor’s (S&P) кредитний рейтинг боргових зобов’язань України є uaBB. Отже, кредитний ризик щодо цінних паперів, відсотки за якими є ринковими, рейтингова оцінка яких стабільна, передумови дефолту відсутні, є низький.

ФІНАНСОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ – будь-яке зобов’язання, що є: 1) контрактним зобов’язанням передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єкту або обмінятися фінансовим активом чи фінансовим зобов’язанням з іншим суб’єктом за умов, які є потенційно несприятливими для Товариства; 2) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться (можуть здійснюватися) власними інструментами капіталу суб’єкта та який є непохідним інструментом, за яким банк зобов’язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу або ж похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів на фіксовану кількість власних інструментів капіталу банку.

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно.

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов’язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. Крім того, в умовах мінливості сучасного світу та ймовірності настання непередбачуваних подій культура управління ризиками стає все більш і більш важливою у сьогоднішньому підприємництві. Управління ризиками (або ж Ризик Менеджмент) дозволяє Товариству діяти максимально ефективно, не наражаючи себе при цьому на ризик надмірних втрат (матеріальних та нематеріальних) та захищає інтереси як учасників Товариства, так і клієнтів, контрагентів та співробітників.

Для Товариства основним фінансовим інструментом, схильним до кредитного ризику є торгова та інша дебіторська заборгованість. Компанія мінімізує свій кредитний ризик шляхом укладання угод з покупцями, що мають відповідні кредитні історії. Інші статті фінансової звітності не схильні до кредитного ризику. Не дивлячись на те, що платіжна здатність дебіторів Товариства визначається різними економічними факторами, керівництво Товариства вважає, що резерв на покриття сумнівної заборгованості є достатнім для компенсації можливих збитків, пов’язаних з непогашенням сумнівної заборгованості. Грошові кошти розміщуються в банках, які на момент відкриття рахунків мають мінімальний ризик дефолту та вважаються достатньо надійними.

Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення.

Заходи для запобігання та мінімізації впливу ризику кредитного -встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах Товариства; -диверсифікація структури дебіторської заборгованості; -аналіз платоспроможності контрагентів. Керівництво застосовує кредитну політику та здійснює постійний контроль за схильністю до кредитного ризику

кредитний ризик щодо депозитів, відсотки за якими є ринковими, рівень рейтингу банку стабільний, передумови дефолту відсутні, є низький. кредитний ризик щодо цінних паперів, відсотки за якими є ринковими, рейтингова оцінка яких стабільна, передумови дефолту відсутні, є низький.

Концентрації ризику -зосередження, скупчення ризику, тобто його нерівномірний розподіл між об'єктами.

Концентрація визначається за умови встановлення обмежень (внутрішні ліміти) за активами, зобвзаннями, контрагентами. Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками: - ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів; - ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою); - ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою; - ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами та випадки дефолту та неповернення депозитів протягом останніх п'яти років, Максимальна схильність Товариства до кредитного ризику по компонентам Звіту про фінансовий стан представлена їх балансовою вартістю.

Ринковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв'язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв'язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти. Дольові інструменти і ті, що котируються і ті, що котируються на біржовому ринку, схильні до ризику, обумовленому невизначеністю у відношення їх майбутньої вартості. Товариство управляє ризиком зменшення ціни на ці інструменти, через диверсифікацію вкладів. Фахівці Товариства здійснюють аналіз інвестиційного портфеля та затверджують на нараді рішення, пов'язані із дольовими інвестиціями. Інший ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Товариство буде використовувати диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення з акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком. Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів. Валютні ризики Товариства виникають у зв'язку з володінням фінансовими інструментами номінованими в іноземній валюті. Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів. Керівництво Товариства контролює частку активів, розміщених у фінансові інструменти у національній валюті з фіксованою відсотковою ставкою. Товариство управляє ризиком зміни відсоткових ставок шляхом здійснення моніторингу відсоткових ризиків, суджень управлінського персоналу та контролює їх максимально припустимий розмір.

Ризик ліквідності – ризик того, що у Товариства виникнуть труднощі з розрахунками за фінансовими зобов’язаннями, що здійснюються грошовими коштами або іншими фінансовими активами на кінець звітного періоду незначний.

Метою управління ризиком ліквідності є забезпечення достатніх коштів для повного та своєчасного виконання усіх зобов’язань Товариства перед клієнтами, кредиторами та іншими контрагентами, а також досягнення запланованого зростання його активів і рівня прибутковості. Суть управління ліквідністю полягає в підтриманні достатнього запасу ліквідних активів, що слугує джерелом покриття тимчасового дефіциту ліквідності.

Заходи для запобігання та мінімізації впливу ризику ліквідності: -збалансованість активів за строками реалізації з зобов’язаннями за строками погашення; -утримання певного обсягу активів в ліквідній формі; -встановлення внутрішнього обмеження обсягу залучених коштів для фінансування діяльності; -збалансування вхідних та вихідних грошових потоків; -планування поточної ліквідності, розрахунки нормативу ліквідності активів щоденно.

Валютний ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів. Товариство проводить певні операції в іноземних валютах.

Для мінімізації та контролю за валютними ризиками Товариство контролює частку активів, номінованих в іноземній валюті, у загальному обсягу активів.

Ризик дострокового погашення – ризик зниження прибутковості інвестицій чи недоотримання доходу від кредиту внаслідок того, що частина або вся інвестована сума чи виданий кредит будуть сплачені до встановленого терміну. Товариство не визначає цей тип ризику.

Непохідні інструменти являють собою найбільш прості форми договорів, вартість яких порівнянна з величиною договірного зобов'язання (наприклад, договори кредитів і позик, векселі, облігації, акції та ін.). Похідний фінансовий інструмент (дериватив ) - це фінансовий інструмент, вартість якого формується в залежності від ціни базисного інструмента, або індексу, придбання якого вимагає невеликих або нульових вкладень і розрахунки за яким здійснюються в майбутньому.

При оцінці за справедливою вартістю Товариство використовує встановлені МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» такі рівні ієрархії справедливої вартості відповідно до вимог: 1 рівень ієрархії – це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки. та спостережувані; 2 рівень ієрархії – це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для активу чи зобов’язання, прямо або опосередковано; 3 рівень ієрархії – це вхідні дані для активу чи зобов’язання, яких немає у відкритому доступі. Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у Звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка у справедливої вартості». При оцінці фінансових активів за справедливою вартістю Товариство використовує встановлені МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» такі рівні ієрархії справедливої вартості відповідно до вимог: 1 рівень ієрархії - це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки. та спостережувані; 2 рівень ієрархії - це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для активу чи зобов'язання, прямо або опосередковано; 3 рівень ієрархії - це вхідні дані для активу чи зобов'язання, яких немає у відкритому доступі.

Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав,амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Станом на 31.12.2025 року на балансі ТОВ «БТС БРОКЕР» обліковуються нематеріальні активи – програмні продукти. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав з урахуванням таких обмежень: авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 1 рік. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить від 1 до 10 років.

До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: (а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або (б) продажу в звичайному ході діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: (а) є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю, (б) собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити. Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Товариства або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об'єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.

Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов’язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію. Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об’єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва. Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Товариство обирає для оцінки об’єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість.

Облік запасів, здійснюється Товариством у відповідності до МСБО 2 «Запаси», згідно якого запаси – це активи, які: а) утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг. Запаси обліковуються по однорідним групам (видам):  товари  основні та допоміжні виробничі запаси (канцелярські та офісні матеріали)  незавершене виробництво  готова продукція  інше

Собівартість придбаних у третіх осіб запасів складається з вартості придбання та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням. Товариство застосовує метод ФІФО оцінки запасів при їх вибутті. Запаси відображаються у фінансовій звітності по найменшій з двох оцінок: собівартості або чистої вартості реалізації. Чиста вартість реалізації – це можлива ціна реалізації в ході звичайної діяльності Товариства за вирахуванням витрат на продаж. Чиста вартість реалізації визначається індивідуально для кожного найменування продукції з врахуванням маркетингової політики Товариства.

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання. Товариство створює резерв забезпечень на виплату відпусток працівникам. Величину забезпечення на виплату відпусток визначається як добуток фактично нарахованої працівникам заробітної плати й норми резервування, обчисленої як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального річного планового фонду оплати праці, плюс відповідні внески на соціальне страхування.

Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми, Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою.

Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді. Товариство є платником податку на прибуток на загальний підставах. Витрати з податку на прибуток визначаються та відображаються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО12. Податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінансового результату (прибутку чи збитку). В Податковому обліку податок на прибуток обчислюється враховуючи різниці, передбачені ПКУ. Поточна ставка податку на прибуток у 2025 році складає 25% В податковому обліку Товариство застосовує різниці, які коригують фінансовий результат. У 2025 році в Товариства не виникали відстрочені податкові активи чи відстрочені податкові зобов’язання та відсутні тимчасові різниці.

1. Ключовим ризиком економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Макро прогноз НБУ на початку року ґрунтувався на припущенні щодо суттєвого поліпшення безпекової ситуації з 2025 року, однак ризик затяжної агресії росії проти України зберігається. Тривала війна гальмуватиме економічне відновлення та ускладнить завдання НБУ щодо утримання економічної стабілізації упродовж 2025–2026 років. Значний стимул економічному відновленню може надати реалізація масштабних проєктів відбудови України. Також останнім часом пожвавилися дискусії щодо використання на користь України знерухомлених російських активів. Реалізація відповідних ініціатив може суттєво поліпшити ключові макроекономічні показники. Попри виклики широкомасштабної війни, НБУ залишається відданим мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки стійкого відновлення економіки. На поточному етапі досягнення цінової стабільності відбувається на основі режиму гнучкого інфляційного таргетування та забезпечується узгодженою комбінацією інструментів процентної та валютно-курсової політики, а також валютних обмежень. НБУ виконав свій план на 2025 рік і залишив облікову ставку без змін, 15.5%, на останньому засіданні монетарного комітету (далі – МК) в 2025 році. Навіть кращі, ніж очікував регулятор, показники інфляції в листопаді – 9.3% в річному вимірі та 0.4% в місячному – не змусили членів МК змінити своє рішення. Головна складова прискорення уповільнення темпів інфляції в листопаді була ціни на сирі продукти, які знизилась на 0.9%-3%. Перемовини уряду з союзниками, щодо фінансування дефіциту бюджету на наступний рік, мали шалений успіх, адже вдалося отримати фінансову підтримку від ЄС відразу на наступні два роки в обсязі 90 млрд. євро, так званий «репараційний кредит». Такий обсяг фінансової підтримки забезпечить 2/3 потреб країни на 2026-2027 роки та дозволить уряду більшу гнучкість в плануванні. Дохідності по ОВДП на первинних аукціонах в грудні залишились на тих же рівнях та склали 16.35% для 1.5 річних, 17.1% для 2 річних, 17.5% для 2.5 річних та 17.8% для 3 річних. Ставки по строкових депозитах в банківському секторі теж збереглись на рівнях вересня в межах 10.5%-14.5% в гривні, ставки по доларових депозитах були без змін – до 2%, в залежності від терміну розміщення. Дохідність ОВДП номінованих в доларах знизилась в грудні з 4.1%-4.25% до 3.9%-4.1%, через суттєвий попит та обмежену пропозицію. На вторинному ринку дохідності по валютним ОВДП не перевищують 3.5% в доларі та 2.3% в євро. Інтервенції НБУ на валютному ринку в грудні підскочили до рекордного рівня – 4.46 млрд дол, тоді як в листопаді складали лише 2.9 млрд дол. Завдяки активності на міжбанку НБУ вдалося втримати офіційний курс гривні – 42,3878 грн/дол. Розміщення коштів у короткострокові та середньострокові інструменти дозволило нівелювати негативний вплив коливання ставок по ОВДП на фінансовий результат Товариства. Отже, Керівництво Товариства не може передбачити всі тенденції, які можуть впливати на фінансовий сектор та інші галузі економіки, а також те, який вплив (за наявності такого) вони можуть мати на майбутній фінансовий стан Товариства. Керівництво впевнене, що воно вживає та буде вживати всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності, розвитку Товариства та не суттєвого впливу перелічених ризиків на балансову вартість активів, зобов’язань. 2. Не зважаючи на чинники, що впливали на зовнішнє та внутрішнє середовище , зокрема вплив воєнного стану в країні, керівництво Товариства ефективно та результативно виконувало свої обов'язки з використання економічних ресурсів Товариства, що привело до отримання прибутку в сумі 4291 тис. гривень. В умовах воєнного стану ефективність та результативність керівництва Товариства зводиться до прийняття своєчасних управлінських рішень щодо вибору та реалізації дій, здатних звести до мінімуму негативний вплив факторів небезпеки бізнесу, або навіть перетворити його на нові можливості. Невизначеності та ризики проявляються значно інтенсивніше в умовах воєнному стану. Керівництво Товариства застосувало адаптаційні методики управління для мінімізації впливу негативних чинників на функціонування Товариства з дотримання чинних законів, нормативно-правових актів і положень договорів. 3. Судових позовів у 2025 році щодо діяльності Товариства не було.